РОСІЯНИ-СТАРООБРЯДЦІ (ЛИПОВАНИ) ПІВДНЯ БУКОВИНИ
1. Розселення, демографічна ситуація та організація на території
Історичні джерела вказують, що липовани були розселені в Ступці та Ліповень / Сокалінчь (Мітоку-Драгомірней) до російсько-турецької війни 1768-1774 років. З початком цієї війни липовани втекли до Російської імперії, так як боялися переслідувань, які молдовська влада – тодішня провінція Османської імперії – могла розпочати проти них. Після 1778 р. частина липован, що втекли, повернулися до Ліповень, заснувавши колонію, в якій вони поступово стали більшістю з етнічної точки зору.
У 1780 р., після входження Буковини до Австрійської імперії, у маєтку Тарнаука, селі, що належить монастирю Путна, була заснована колонія старообрядців Клімеуць. Колонію, про яку йдеться, заснували 20 родин старообрядців, які прибули з Молдови. У 1785-1786 рр. завершився процес створення липованської колонії Біла Криниця, де в 1844 році було закладено основи монастиря. У 1846 році в цьому населеному пункті Чернівецької області була заснована митрополія старообрядних віруючих з усього світу.
У 1837 році в селі Мигово була заснована четверта колонія липован на Буковині. Кілька років по тому, неподалік, на території села Луківці на Сіреті, куди переїхали і липовани з Мигово, була заснована нова колонія старообрядців.
Історик Йоганн Полек вказує, що в 1844 році на Буковині вже проживало 1696 росіян-старообрядців, їх кількість досягла 2986 у 1868 році та 3232 у 1910 році.
Поселенці-липовани виділялися на Буковині як добрі аграрії та садівники, поділяючись на 3 групи: ті, у кого були священики (“попівці”), ті, що не мали священиків (“безпопівці”) та прихильники Богородиці ( “богородники”).
Перепис 1930 року зафіксував існування 3218 липован на Буковині, більшість з яких мешкали у Клімеуць, Біла Криниця, Ліповені та Нижні Луківці.
Перепис 1992 року зафіксував існування 2614 росіян на території Сучавського повіту. Більшість із них були росіянами-старообрядцями, які жили в Клімеуць та Ліповені. Перепис населення 2002 року свідчить про присутність 1433 етнічних росіян у повіті Сучава. Близько 900 росіян живуть у місцевості Маноля з комуни Форешть, Сучавського повіту. Це не нащадки колоністів часів Австрійської Імперії, а нащадки емігрантів з колишньої Російської імперії після 1917 року через антирелігійні переслідування.
Спільноту росіян-липован у Румунії (СРЛР) очолює депутат парламенту Румунії Сільвіу Феодор. У Сучавському повіті є філіали цієї організації в Клімеуць, Гура Гуморулуй (президент Міфтоде Тімофте) та Сучаві (президент Тимофійов Сіміон).
Слід зазначити, що пані Палагія (Паула) Радіон, викладач історії Технічного коледжу “Міхай Баческу” з Фалтічень, є членом Ради директорів СРЛР, президентом Комісії з питань культури, культу та книговидання. Водночас вона є головним редактором журналу “Китеж-Град”, щомісячного періодичного культурно-історичного видання Липованської російської громади в Румунії. Друге періодичне видання цієї організації називається “Зори”.
2. Звичаї (традиції)
На традиції росіян-липован вирішальний вплив має їхня релігія і той факт, що до цього часу вони є “старообрядниками”, послідовниками юліанського календаря. Буковина – це особлива територія для віруючих-старообрядців, оскільки до 1940 року метрополія віруючих-старообрядців з усього світу розташовувалася у місті Білій Криниці у Чернівецькій області. Потім метрополія переїхала до міста Бреїла, де вона знаходиться по сьогоднішній день.
Крім того, у селі Маноля (комуна Форешть, Сучавський повіт) є два релігійних поселення росіян-липован, а саме: чоловічий монастир “Святий Миколай Зимовий” (свято, що відзначається 19 грудня) та жіночий монастир “Матір Божа Тихвінська”.
На відміну від інших православних, липовани хрестяться двома пальцями, жест, який посилається на божественну та людську природу Ісуса Христа, а священики справляють літургію із сімома прескуріями, а не п’ятьма. У той же час у липован є принаймні один комплект одягу, який вони одягають виключно до церкви.
Релігійні традиції липован пов’язані переважно з Різдвом, Новим роком та Великоднем.
2.1. Різдвяні свята
Липовани святкують Різдво за старим стилем, 7 січня. Перед Святками (так там називають різдвяні свята) прибирають увесь будинок, заколюють свиней та готують страви. Особлива увага приділяється очищенню розп’яття та ікон що знаходяться в кутку з іконами, який ще називають Божнuчкa. Як елемент новизни, зараз липовани також прикрашають ялинку.
У Святвечір, всі члени сім’ї беруть участь у нічній літургії (Oьᴄенощная). На Різдво, після літургії, священик звільняє всіх від посту (paᴣᴤaьлeнue), після чого сім’я сідає за ситний стіл і чекає колядників (xpиcтacлaвщики). Липовани, групами по 4-6 осіб, спочатку колядують у парафіяльного священика, потім йдуть колядувати до знайомих. Співається одна колядка “Христос народився” (Xpucmoc Poжᴏaemcя). Залежно від віку, колядників пригощають вином, тістечками тощо.
2.2. Новорічні святкування
Для росіян-липован новорічна ніч – це не “вечірка”, а виключно релігійне свято (святого Василія Великого). Цей день вони проводять у строгому пості.
2.3. Водохреща
Відзначається 19 січня. Священик освячує святою водою будинок, двір, хлів, стайню. Як і в українців чи румунів, святу воду зберігають протягом року, вважаючи її лікувальною та засобом захисту від нечистих духів.
2.4. Великодні свята
Дуже важливим є тиждень перед початком посту – Масляна. Тоді віруючі співають веселих пісень та їдять традиційні страви з молока та сиру, особливо знамениті вареники та бліни.
У Вербну неділю, коли відзначають входження Ісуса (на відміну від сучасної російської традиції, де при написанні імені Христа використовують форму з двома “і” – Иисус, липовани використовують ще стару форму – Исус) в Єрусалим, підлогу храму прикрашають зеленню, а віряни тримають в руках вербові гілки, як відповідник біблійським пальмовим гілкам.
Вранці, в день Воскресіння Господнього, липовани освячують харчі, принесені до церкви. Великдень святкують у родинному колі, а святкове меню подібне до того, що і в румунів чи українців. Пасхальне ягня не зустрічається в традиції росіян-старообрядців.
Під час Великодня липовани, які зустрічаються на вулиці, цілуються тричі, кажучи “Христос воскрес!” отримуючи відповідь “Воістину воскрес!”
2.5. Преображення Господнє
Відзначається 19 серпня. Свято також називають “яблучним святом”. Яблука освячують ритуалом, подібним до освячення харчів вранці першого дня Великодня.
3. Казки та приказки
Прислів’я та оповідання, що поширені серед росіян-липован на Буковині, загалом стосуються стосунків людини з Богом і злими духами, з тваринами, з домашніми та сімейними справами. Нижче представимо вашій увазі найбільш характерні для липован казки та приказки.
1. Захищайся від кози спереду, від коня ззаду, а від лихої людини – з усіх боків.
2. Диявол не оре, не копає, але вчить людей злу.
3. Бог дав людині дорогу, а диявол – об’їзд.
4. У нього немає ні коня, ні воза, але хоче сісти.
5. Лисиця може надурити сім вовків.
Лінива дружина
Жили колись собі жінка з чоловіком. Дружина ж була неперевершеним лентюхом, яка нічого не хотіла робити. Подумавши і не витримавши, чоловік якось сказав їй:
А дружина відповіла йому:
Чоловік взяв сокиру і пішов до лісу. Дружина сказала йому зрубати конкретне дерево з конкретного місця. Вона поспішила іншою стежкою, дісталася до місця раніше за чоловіка, знайшла дупло і сховалася в ньому.
Чоловік прибув на місце і вже готувався зрубати дерево. Раптом почувся голос жінки:
Чоловік хотів змайструвати самопряд, але він не хотів, щоб його дружина померла. Тож він пішов додому. Дружина встигла першою повернутися додому і лягти на піч.
Через деякий час чоловік знову пішов рубати дерево для самопряда. Дружина знов пішла іншим шляхом і заговорила так само, як і минулого разу. Милосердний від природи, чоловік і в цей раз відмовився від ідеї змайструвати самопряд.
І в третій раз все відбулося так само.
Вчетверте, чоловік все ж зрубав дерево, кажучи:
Не маючи іншого виходу, жінка взяла льон і сіла прясти. Вона закрутила перші дві нитки, а на третій вона впала на підлогу і почала гарчати. Було схоже, ніби вона вмирає. Чоловік нарешті зрозумів, що дружина його за дурника має.
Дружина нічого не казала, бо ж вдавала ніби відпускає дух.
Тоді чоловік схопив батога і почав дурню з жінки вибивати. Дружина вскочила на ноги і відразу ж драпака дала.
Чоловік бив її, поки жінка не зізналася, що це все лінь. Вона стала працьовитою дружиною, а подружжя почало заробляти на життя в достатку.